Скільки б не шукала нових коляд, щоразу в руки потрапляють усе нові й нові екземпляри. Про щедрівки мовчу. Кожен регіон має свої версії відомих композицій, а про власні твори і мови нема.

Щодо аудіозаписів, то кількість коляд, щедрівок і йорданських пісень у моїх архівчиках перевалила за шість сотень. Хоча треба ще полічити, скільки ж їх насправді, бо щораз то там, то деінде на теренах нету знаходжу все нові й нові записи. Окрім відомих «Нової радості», «Бог ся рождає» чи «Небо і земля» та ін., є чимало інших унікальних текстів і мелодій. Серед авторів як невідомі (інколи краще читати – народні), так і відомі. Священики (церковні коляди – то окрема категорія), світські композитори і виконавці минулого і сучасності. Слухай-не переслухай. Лиш би місця на диску вистачало усе записати. Так що доводиться для себе щоразу відкривати усе нові й нові пісні, якими можна розбавити різдвяний святочний час, наминаючи кутю і закусюючи її пампухами.

Днями отримала від колеги одну книжечку-збірничок коляд. Уже відомі мені не брала, а от зацікавили невідомі тексти, яких іще немає у моїх «запасах» (а, може, і є, треба освіжити пам’ять). Добре, що є ноти – можна когось музично грамотного тероризувати з поясненням і награшем.

 

Advertisements