Попри те, що через Збараж доводиться шастати не раз на рік, у замок ноги занесли учора вперше. Ну, на півдня тут доведеться якось влітку затриматися, бо роззирити всі відреставровані і не дуже закапелки споруди – на те треба трохи часу.

Наразі ж в одній із зал мене затримали скульптури Володимира Лупійчука і його твори з дерева. Хай там що кажуть, але перетворити пеньок у щось – то робота кропітка.

Цікаві й давні ікони. Одразу впадають у вічі особлива техніка виконання і характерна темінь полотен…

 

Advertisements