Чистила учора шухляди й натрапила на універські переробки відомих пісень. Ми тоді на “Телепетриках” (був такий жартівливий проект до Тижня кафедри) розігрували різні сценки.

Для музичного номера відібрали фонограми і під них наклепали таких-от текстиків:

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко.

Довго-довго дививсь, марно очі трудив,

Та впізнати тебе було важко.

Ти худюща така,

І коси вже нема.

В тебе очі вже стали зелені.

А уста вже не ті – силіконовії.

Скажи – хто накачав їх без мене?

Ще було отаке:

Ой як то сумно, ой як то нудно (3 р.)

Втратила гроші – здобути трудно.

Складала гроші півтора року (3 р.)

Поки дізнались вороги збоку.

Як розізнали – в “хату” прокрались  (3 р.)

І півобщаги ще й обікрали.

Або таке:

Розпустили кучері дівчата

Ще й підвели брови для краси.

Хочеш знову гроші добрі мати –

Йди в “Любаву” коси обстрижи.

Зваж, продай і “бабки” зароби.

Логічно, що:

Ой, коси, коси ви мої,

Довго служили ви мені.

Більше слжить не будете –

Для парика підійдете.

Для розвіювання:

Сумно, сумно аж за край.

Не дивись на мене – давай наливай.

Зимно, змно на душі,

Забирай, що хочеш, тільки залиши:

Одну флящину під вікном,

Одну чарчину під столом,

Одну стежину, щоб додому завела… (на приспів фантазії не вистачило, лише на наступні куплети)

Сумно, сумно аж за ркай.

Ну чого ти дивишся, давй налива.

Літра горя не заллє,

Наливай ще зо три

Бо у мене є: (і пішла плящина, чарчина і що там решту ще було під, за столом, вікном і дорогою).

Advertisements