Колись готувала на етнопсихологію дослідження про модальні особистості. І закортіло дізнатися, яким бачать типового викладача своєї країни студенти різних національностей, в т. ч. українців. Розробила питальник, покопирсалася в науковій літературі і вийшло отаке:

  • “Українські студенти типового національного викладача бачать суперечливою особистістю. Типовий викладач-українець, за їхніми переконаннями, зовні людина сіра і непримітна. Віддає перевагу класичному одягу темних кольорів. У більшості випадків підтягнутий, хоча трапляється часто, що викладача можна зустріти у розстебнутому піджаку. При собі завжди має ручку, сумку, портфель або рюкзак, часто носить окуляри. Лекції читає, час від часу заглядаючи у конспекти, надалі слідкує очима за студентами. Його почерк студенти можуть розібрати: половина опитаних легко розуміє, що написано, решті зрозуміти важко, але випадків, щоби почерк не зрозуміли зовсім, не траплялося. Викладач-українець віддає перевагу формальним стосункам зі студентами, вимогливий у навчанні, хоча при неофіційному спілкуванні стає поблажливим, тримається на товариській відстані — до 1,2 метра, у деяких випадках — до 0,5 метра (інтимна дистанція). Темп мови може бути швидким і розміреним, залежить від ситуації. Зазвичай володіє, крім української, російською та англійською, у деяких випадках — іншими мовами. Почуття гумору викладача-українця студенти рівнозначно оцінюють від 3 до 5 балів за п’ятибальною шкалою. Викладач-українець у більшості випадків — це не тільки працівник навчального закладу, а й творча особистість (письменник, художник, музикант), рідше він бере участь у громадсько-політичному житті. У студентів асоціюється із холодними кольорами (сірим, синім, блакитним, зеленим). Лише двоє опитаних приписали викладачеві-українцеві теплі кольори — жовтий і червоний.
  • Викладач-росіянин виглядає наступним чином: строкатий зовнішнім виглядом, з переважаючими холодними кольорами (чорний, зелений). Віддає перевагу класичному стилю одягу темних кольорів, майже завжди із розстебнутим плащем чи піджаком. Із собою завжди носить окуляри, записник, ручку, портфель. Зі студентами зберігає формальні відносини, зазвичай спілкується на відстані від 1,2 до майже 4 метрів, виявляє поблажливість. Студенти воліють писати слово «викладач» з маленької літери. Лекції читає розміреним темпом, обов’язково заглядаючи в конспект або читаючи з нього, проте не забуває оглянути аудиторію. Його почерк завжди легко прочитати. Викладач-росіянин — це здебільшого тільки викладач, із непоганим почуттям гумору, який, крім рідної мови, володіє англійською.
  • Викладач-поляк: асоціюється в студентів із яскравими кольорами. Модно одягається, віддає перевагу вільному стилю яскравих кольорів. Як і росіянин, завжди розстебнуті ґудзики верхнього одягу. Із собою носить ручку, багато книг, портфель і посмішку. Його почерк студенти легко розбирають. Лекції веде по-різному, віддає перевагу користуванню конспектами. Темп мови розмірений. Поліглот: володіє російською, англійською та німецькою. Вимогливий до студентів, віддає перевагу формальним відносинам, хоча зі студентами спілкується на товариській дистанції — до 1,2 метра. Викладач-поляк — це здебільшого політик, громадський діяч, рідше — тільки викладач. Його почуття гумору студенти оцінюють на «трійку».
  • Викладач з Іраку асоціюється у студентів-іракців із темними кольорами. Він віддає перевагу одягу таких же кольорів, модному костюму. На заняття приходить, маючи із собою цифрову техніку (ноутбук, телефон), книги і сигари. Лекції читає розміреним тоном, час від часу заглядаючи у конспекти. Його почерк легко розібрати. Володіє російською. До студентів вимогливий та апатичний, тримається на відстані до 4 метрів, віддає перевагу неформальним відносинам. Бере участь у політичному та мистецькому житті. Має посереднє почуття гумору”.

А потім студенти малювали своїх викладачів. Шкода, що не зберегла малюнків:( Було на що подивитися. А вийшло наступне:

  • “Викладач-українець у рисунках студентів має суперечливі характеристики. З одного боку, наявність чітких ліній, гострих кутів, окулярів свідчить про намагання підтримувати ділові стосунки. На одному з рисунків складені руки викладача означають відсутність довірливості. Студенти відчувають викладацький авторитет, вимогливість, інколи навіть негатив, який проявляється у бажанні силою передати знання. Водночас інші малюнки свідчать про дружнє, деколи навіть несерйозне ставлення до викладача, студенти не наділяють його діловими рисами.
  • Студенти-росіяни ставляться до типового викладача своєї національності схожою мірою. На одному з проектних рисунків його зобразили за допомогою гострих кутів, різких ліній, з прозорими окулярами, що позначає певну дистанцію між викладачем і студентами, підкреслює його статус і визначає поведінку підлеглих. Водночас до нього ставляться, як до добродушної людини, котра може допомогти у скрутну хвилину. Усмішки і прямокутні сумки/портфелі виражають його формалізованість, дистанціювання від студентів.
  • До викладача-поляка студенти ставляться із деяким захопленням, його однаковою мірою сприймають як людину, так і наукового працівника. На трьох проективних рисунках викладача зобразили з усмішкою.
  • Студенти Іраку сприймають свого викладача винятково як наукового працівника, ділового партнера. Відчувають до нього певну відстороненість, залежність. Його зобразили як людину, котра відгородилася від світу. Це підкреслюють чорні окуляри, прямі лінії як ознака ділового партнерства. Викладач для студентів — просто істота без статевої ідентифікації, про що свідчить незавершеність рисунку нижньої частини тулуба.

Цікавою видалася характеристика ідеального викладача:

  • “Українські студенти вважають, що найкращим викладачем можуть бути як чоловіки, так і жінки. Розділилися думки з приводу того, як потрібно писати слово «викладач»: половина студентів за те, щоб слово писати з великої літери, половина — з маленької. Ідеальний викладач-українець повинен розуміти студентів, справедливим, розумним, із почуттям гумору, комунікабельним. Тільки один респондент забажав бачити викладача патріотом.
  • Ідеальний викладач-росіянин повинен володіти такими рисами, як терплячість, почуття гумору, бути цікавим для студентів і поблажливим. Студенти схвалюють думку, щоби слово «викладач» писати з маленької літери.
  • Ідеальний викладач-поляк повинен мати почуття гумору, бути презентабельної зовнішності, з відчуттям естетизму, володіти душевною простотою .
  • Ідеальний викладач з Іраку повинен бути хорошим керівником-наглядачем, модним, врівноваженим, дотепним і скромним. Слово «викладач» студенти писали би з великої літери”.
Advertisements