Є поширена думка, що коли друг тобі не дзвонить і не пише, отже, в нього все добре. А чому б не припустити, що він робить це тому, аби не псувати комусь настрій тим, що насправді в нього все фігово. Настільки фігово, що залишається втекти з дому, залізти в першу-ліпшу каналізаційну трубу і тихо замерзнути з настанням першого-ліпшого морозу. Чому б не припустити таке?

Можливо, тому, що поняття друга/ товаришки в наш час — це лише пестливий синонім для тієї людини, яка піддається використанню в таких випадках, у яких не піддавалася б на уклінні прохання інших, «чужих». Можливо, дружба нині стала такою ж спрощеною, як і всі інші речі, події, цінності? Навіщо їздити д батьків у гості, коли можна навчити їх премудростях скайпокористування, залізти в нет і сказати «Добрий день». Ну що, побачилися з батьками? Так, звичайно.

Навіщо нервувати і витрачати гроші, купуючи квіти чи вибираючи галстук, коли можна в соцмережі кинути на стіну червоне сердечко або зображення трояндочки і надіслати повідомлення відповідного змісту? Ми ж спрощенці. Живемо без зайвих кілобайтів на нашу голову.

Банально просто. Або ж спрощено. А ви кажете — любов до гробу, дружба до останньої копійки…

Advertisements