Там, де дмуть вітри пустельні,

Там, де палить все огнем,

Спрага дика і пекельна

В тілі викликає трем.

Там, де джерело наснаги

Сили й стійки на ногах

Плавиться від тої спраги

І вже й світ погас в очах.

«Дайте пити! Дайте пити!»

Воду хлебче з баняка

Чи з мидниці чи з корита.

Спрага мучить он яка!

Утолив жажду нестерпну,

Тіло всеньке одітерпло,

Вже й сміливості набрався:

Взяв — і знову нализався.

Advertisements