Ті люди були хворі геніальністю

Шукали ліки в кожному зустрічному

Шукали поміж пальців та очей

Шукали між зоряних вогнів ночей

Шукали в поросі сторічному

І вибирали середину поміж крайністю і…

Крайністю

Ті люди рилися у стопках чужих статусів

В коментарях під сайтовими опусами

І бавилися кожною банальністю

Допоки не лишали після себе

Купку стружки

Золоченої променем призахідного сонця

Ті люди никали безлюдними обійстями

Ховались у кущах, метались горами

Блукали по лісах і наче шторами

Вкривали свої постаті плащами

Кольору веселки

Шкода що хворих розіпхали в божевільні

Тепер у нас усі стабільні

Немов годинники відцокують свої роки

Програму розвитку та еволюції удосконалюють по Дарвіну

І палко марять славою

Хвороба знищена

Хіба десь гени

Прокинуться і трошки попсують десь ДНК

Ця геніальність нині вже не хвороба

Мутація

Геніальністю нам нині аж ніяк не захворіти

 

Advertisements