(спасибі за фрагмент колажу сайту: http://dreamfood.com.ua/forum/topic_943/40)Українські політики вдосконалюють уміння воювати. Ні, вони не користуються масово холодною зброєю (хоча інколи непорозуміння доводиться залагоджувати і в такий спосіб). Маю на увазі війни інформаційні, коли перший-ліпший «грошовий мішок» із мандатом прибирає до рук газету чи телеканал і починає виводити на чисту воду своїх опонентів або ж топити їх у багні. Правда, нині б’ються декілька таких «мішків», а за цим спостерігає вся країна. Оце і є інформаційна війна. Чим «стріляли» і як «відстрілювалися» українські політики впродовж минулого семиденника?

(спасибі за фрагмент колажу сайту: http://dreamfood.com.ua/forum/topic_943/40)

  • Традиційно, в центрі уваги перебували опозиціонери. Юрію Луценку в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги провели ультразвукове обстеження органів черевної порожнини та взяли кров на аналізи (діагноз пообіцяли оприлюднити згодом), а також з’ясували, чи є в підсудного «проанонсований» гепатит. Наразі не знайшли. Нині владі вкрай невигідно на всі двісті відсотків піарити свого суперника: якщо завдяки судовим засіданням Луценко став мало не національним героєм, то поява інформації про наявність гепатиту викликала б другу самостійну хвилю антигепатитної кампанії (яка нині завдяки політтехнологам шириться Тернополем), правда, вже всеукраїнського масштабу.
  • «Колега» Луценка по слідству Юлія Тимошенко та її захист не втомлюються опиратися правосуддю: нові клопотання про відводи судді Кіреєва (він, схоже, стане другим героєм після Цушка, адже його «геройство» вже почали засвідчувати написами на тротуарах Києва), контратака на захист своєї кредитної картки, з якої, за словами в. о. генерального прокурора Рината Кузьміна, на особисті потреби Тимошенко пішло близько мільйона гривень (потім підсудна заявила, що картка не її особиста, а корпоративна), клопотання повернути справу до прокуратури, бо текст обвинувального висновку, який читали адвокати Тимошенко, не збігається з тим, який зачитали на судовому засіданні… З останніх скандалів — сутичка між бютівцями, які захищали однопартійця Прокопчука від видалення із зали суддею, та бійцями підрозділу «Грифон». Суд, який раніше обирав тактику «слона» — не звертати уваги на комарів, вирішив піти в наступ — тепер до матеріалів справи долучили ще й твіттер-записи Тимошенко. Адвокатам ЮВТ тут залишається хіба лаятися юридичними термінами. Бо якщо паперовий особистий щоденник легше додати до справи, то з віртуальною приватною територією в інтернет-просторі буде складніше. Нардеп від фракції «НУ-НС» Юрій Кармазін зауважив, що особиста переписка в Твіттері не має нічого спільного з Кримінально-процесуальним кодексом України. Рішення суду тільки підтверджує заполітизованість справи Тимошенко.
  • Ще одна інформаційна «войнушка» розгорілася довкола екс-президента України Віктора Ющенка. В інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» колишній мер української столиці Олександр Омельченко зізнався, що музей Леніна («Український дім») Петро Ющенко взяв в оренду на 49 років не без допомоги брата-екс-президента. Після того, як цю репліку взялися передруковувати українські мас-медіа, спрацювала захисна реакція оточення Ющенків. «Заява, яку зробив народний депутат, не відповідає дійсності» (екс-директор «Українського дому» Наталя Заболотна), «Якби нам віддали в оренду всю будівлю «Українського дому», наша галерея давно б уже туди переїхала, ми вже багато років мріємо про це» (помічник Петра Ющенка Тетяна Слободян). Наостанок сторона Ющенків «запечатала» скандал погрозами звернутися до суду. Про це повідомила прес-секретар Віктора Ющенка Ірина Ваннікова.
  • На «Українському домі» згадуваність Ющенка в мас-медіа не закінчилася. В Україну повертаються фігуранти справи про отруєння екс-президента: на Житомирщині бачили Володимира Сацюка, що брав участь у тій скандальній вечері, а згодом перебував у розшуку через кримінальну справу про незаконне присвоєння військового звання. Ще раніше ЗМІ писали про приїзд екс-мера Одеси Руслана Боделана та екс-глави МВСУ Миколи Білоконя. Нині представник Ющенка має намір ініціювати допит слідчими Генпрокуратури Сацюка. Після появи цих повідомлень в. о. генпрокурора Ринату Кузьміну не залишалося нічого, як підтвердити інформацію і додати, що Володимир Сацюк в Україні вже декілька місяців і навіть співпрацює зі слідством. Цікаво, чи знав про останній факт Віктор Ющенко, коли Генпрокуратура у формі ультиматуму зобов’язала його здати повторно кров для аналізів, інакше закрила б справу?
  • Засвітився перед екранами ще один екс-президент. Леонід Кравчук врятує Тернопіль від сміття. Принаймні так він пообіцяв на зустрічі з головою Тернопільської облдержадміністрації Валентином Хоптяном. Оскільки проблему зі сміттям нинішня тернопільська влада остаточно не розв’язала, є нагода в її політичних опонентів перебрати ініціативу обіцянок на себе. Хоча б до виборів.
  • Не так давно голова Нацбанку України Сергій Арбузов звинувачував прем’єр-міністра Миколу Азарова у зриві співпраці з Міжнародним валютним фондом та доведенні держави до дефолту. Днями в Донецьку ударом ножа було вбито двоюрідного брата Арбузова Геннадія. В нападника, який перед носом 60-річної жінки вимахував обрізком труби й вимагав зустрічі із начальником ЖЕКу, раптом у руках з’явився ніж, і зловмисник, перебуваючи в стадії сп’яніння, напрочуд професійно влучив ним у серце Геннадія Арбузова. Чи шукатимуть тут зв’язок між словами й ділами правоохоронні органи?
  • Коли один політик кидається компроматом, інший зобов’язаний або відповісти чимось подібним, або ж швидко виправдатися. В такому разі можна якщо й не виграти інформаційну війну, то хоч зменшити втрати. Адже треба довгий час вчитися мистецтву перехоплювати «болото» на льоту і повертати його противнику.
Advertisements